- насмішкуватий
- -а, -е.1) Який любить насміхатися, глузувати; схильний до насмішок.2) Який містить, виражає, виявляє насмішку.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
насмішкуватий
Смотреть что такое "насмішкуватий" в других словарях:
насмішкуватий — прикметник … Орфографічний словник української мови
насмішкуватий — 1) (який полюбляє насміхатися), глузливий, смішкуватий; іронічний (схильний до іронії); глумливий (який глумиться з кого / чого н.); єхидний (схильний до злісної, уїдливої іронії) 2) (який містить у собі / виражає насмішку), глузливий,… … Словник синонімів української мови
насмішкуватість — тості, ж. Властивість за знач. насмішкуватий 2) … Український тлумачний словник
насмішкувато — Присл. до насмішкуватий … Український тлумачний словник
смішкуватий — а, е, розм. 1) Який любить насміхатися, глузувати, схильний до насмішки; насмішкуватий. 2) Який виражає насмішку … Український тлумачний словник
посмішкуватий — а, е, розм. Те саме, що насмішкуватий … Український тлумачний словник
напівнасмішкуватий — а, е. Якому властивий відтінок насмішки … Український тлумачний словник
насьмішкуватий — та, те, Пр. Схильний до насмішок, до глузування … Словник лемківскої говірки
мефістофельський — а, е. Такий, як у Мефістофеля. || перен. Уїдливо насмішкуватий. Мефістофельська усмішка … Український тлумачний словник
посмішливий — посмі/шний, а, е, діал., рідко. Насмішкуватий, веселий … Український тлумачний словник
